Напередодні свята 70-річчя Великої Перемоги в Канадсько-Українському  центрі Чернігівської  міської  ЦБС , що знаходиться  по вулиці Одинцова 7В пройшов літературно-музичний вечір. Захід проводили  бібліотека-філія №4 для дорослих та бібліотека-філія для дітей №3 для учнів ЗОШ №30.
               ХХ1  століття Усе далі й далі відходять грізні роки Другої світової  війни. Нелегке наше сьогодення не може заступити відчуття приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги . Цей день назавжди залишиться для нас затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Великої Перемоги. Його наближали як могли, люди котрим було дуже нелегко в ті вогненні літа і яким найважче сьогодні – в час коли на нашу землю знову прийшла війна. Війна нагла, неоголошена і страшна. І як тяжко нашим ветеранам, які пліч-о-пліч відстоювали перемогу над фашизмом усвідомлювати той факт, що країна яка зараз веде війну з Україною – це Росія. Росія країна-агресор, окупант, терорист.
              Але ми пам’ятаємо уроки Другої світової війни, адже народ який не пам’ятає свого минулого, не вартий майбутнього.
             У довічному боргу наше покоління  перед тими ветеранами Другої світової війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше залишається їх в життєвому строю. Даються взнаки і обпалена війною юність, і сирі окопи та бліндажі, голод і холод, рани і хвороби.
           Ніколи не згасне пам'ять народу про всіх тих , хто поліг у  боях, хто віддав найцінніше, що є – життя, заради життя майбутніх поколінь – нас з вами.
           Кожна людина зберігає в пам’яті момент свого життя, який здається їй другим народженням, переломом в усій подальшій долі . Спогади про ті страшні події Другої світової війни, яка тривала 1418 днів і ночей хвилюють душі ветеранів ще й досі .
           На зустріч було запрошено  людину , яка пережила те страшне лихоліття і має статус дитина війни Поліщук Ірина Федорівна, яка поділилася своїми спогадами про важке воєнне дитинство.
          Страшні сліди залишила війна. На території України в руїни і згарища фашисти перетворили 114 міст і 28 тисяч сіл.
        Мільйони людей забрала та  війна, це важко усвідомити. Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони… Мертвим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.
              День Перемоги. Це по-справжньому великий день і найдорожче для нашої Вітчизни свято! Скільки б не минуло років з першого дня Великої Перемоги, ми ніколи не забудемо, якою ціною вона дісталася нашій Батьківщині.
             Змінюються покоління, але не змінюється ставлення до героїв війни – ми шануємо їх пам’ять і схиляємося перед їх мужністю і відвагою. Доброго Вам здоров’я , шановні, миру і благополуччя!