ХХІ століття. Усе далі й далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної Війни. Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день назавжди залишиться для нас затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Великої Перемоги. Його наближали як могли, люди котрим було дуже нелегко в ті вогненні літа і яким найважче сьогодні - в мирний час. У довічному боргу наше покоління перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше залишається їх в життєвому строю. Даються взнаки і обпалена війною юність, і сирі окопи та блиндажі, голод і холод, рани і хвороби.

Ніколи не згасне пам’ять народу про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав найцінніше, що є - життя, заради життя майбутніх поколінь - нас з вами.

Кожна людина зберігає в пам’яті момент свого життя, який здається їй другим народженням, переломом в усій подальшій долі. Війна живе в душах переживших її такими спогадами, що вони ніколи не зможуть забути цю трагедію, тривалістю 1418 днів і ночей.

Напередодні Дня Перемоги в бібліотеці по вул. Одинцова було проведено годину історичної пам’яті "Вклонімось полеглим, вшануймо живих". Захід провели бібліотека-філія №4, ДБФ №3 та працівники Канадсько-Українського бібліотечного центру. Присутніми на святі були відвідувачі бібліотеки та учні 10 класу ЗОШ №30.

Своїми спогадами про пережите поділилася ветеран війни, чернігівська поетеса Ліана Василівна Мишко.

Страшні сліди залишила війна. На території України в руїни і згарища фашисти перетворили 114 міст і 28 тисяч сіл. Мільони людей забрала Велика Вітчизняна війна, це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Мертвим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили всоїх друзів однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

День Перемоги. Це по-справжньому великий день і найдорожче для нашої Вітчизни свято! Скільки б не минуло років з першого дня Великої Перемоги, ми ніколи не забудемо, якою ціною вона дісталася нашому народу.

Змінюються покоління, але не змінюється ставлення до героїв війни - ми шануємо їх пам’ять і схиляємося перед їх мужністю і відвагою.