Середа, 20.01.2021, 11:38
Вітаю Вас Гость | RSS

Бібліотека-філія №4
Чернігівська міська ЦБС

Меню
Форма входу
Календар
«  Квітень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Головна » 2013 » Квітень » 24 » „Магічна сила Українського рушника”
10:31
„Магічна сила Українського рушника”
„Магічна сила українського рушника„
Під такою назвою напередодні одного з найбільших християнських свят Великодня  24 квітня  в читальній залі бібліотеки-філії №4 відбулася презентація виставки„ та народознавча година. Все це цікаве дійство проходило в рамках клубу .
Історія українського рушника дуже цікава. Традиційно він слугував оберегом. Ще за поганських часів його чіпляли на дерева, пускали на воду клали на каміння та молили богів, щоб відвели стихійне лихо, всілякі навроки, просили благодаті: щоб родила земля, щоб біда і всяка напасть обминали родину.
Вишитий рушник, а на ньому хліб-сіль – одвічні символи гостинності і добробуту. Дорогих гостей за давнім українським звичаєм зустрічають хлібом-сіллю на рушнику.
Рушник із давніх-давен відображав не тільки естетичні смаки, а й був обличчям оселі, а відтак – господині. Від того, скільки рушників було в хаті і як вони були вишиті, складалося враження про господиню та її дочок. Це характеризувало жіночу вправність та охайність.
  Без рушника, як і без пісні, не обходяться народження й одруження людини. Недарма казали: «Рушник – як доля, на ньому люди вишивали своє життя». Колись рушник був не лише окрасою, а й неодмінним атрибутом сільської хати, він мав ритуальне значення. В хаті рушник є ознакою великої любові до своєї оселі, родини, ознакою гостинності й доброзичливості. Вишиті, виткані рушники – це символи щасливого життя. Про це і багато іншого із історії українського рушника розповіли ведучі заходу. Також своїми спогадами про історію родин та звичаї, повязані з українськими рушниками поділилися учасники вечора Ганенко Лариса Іванівна, народна майстриня, яка люб’язно надала стародавні рушники свого роду на виставку, та Варава Катерина Григорівна, яка розповіла про те, як творили рушники раніше , її бабуся та інші дівчата та жінки. Пані Катерина для виставки принесла вишиті та ткані рушники свого роду, і як спадковість майстерності наших мам і бабусь , рушники, які вишиває зараз її дочка – майстриня Олена Попова.
Присутні з задоволенням прослухали пісні про українські вишиті рушники, які виконали Катерина Варава та Валентина Січкарь.
На виставці також були представлені чарівні роботи із соломки Людмили Олександрівни Шиш, загадкові вироби з глини маленької майстрині, дівчинки, якій лише 11 років Маргарити Плахути учениці 5 класу, а також багато інших прекрасних робіт виконаних учасницями клубу.
У рушникові, як у пісні, закладена душа українського народу, яку неможливо збагнути до кінця, її багатство безмежне. Тож давайте разом вивчати, пам’ятати, і передавати наступним поколінням звичаї нашого народу.

 
Переглядів: 476 | Додав: Библиотекарь | Рейтинг: 5.0/2
Архів записів
Наше опитування
Чи потрібен нашому сайту форум?
Всього відповідей: 51
Статистика