З приходом золотої осені наставав в Україні час вечорниць. Кожного вечора збиралася молодь на досвітки. Спочатку сходились дівчата, пізніше з’являлись і хлопці. У будні дні на досвітках дівчата, бувало, працюють: прядуть починки, шиють сорочки або вишивають рушники собі на придане. А у свята разом із хлопцями влаштовують веселі розваги з жартами, танцями, дзвінкими співами.

11 січня о 14 годині в читальній залі бібліотеки-філії №4 відбулося святкове дійство, присвячене новорічним та різдвяним святам – «Сучасні українські вечорниці».

Свято проводилося в рамках клубу «Рідні джерела».

Учасниками свята були як члени клубу, так і запрошені гості. Ансамбль народної пісні під керівництвом Варави Катерини Григорівни в святкових українських національних костюмах виконав українські колядки та щедрівки.

Всіх присутніх ознайомили з історією новорічних та різдвяних свят в Україні. Цікаво поділилися своїми спогадами про те, як раніше проходили вечорниці, як ходили колядники та щедрівники учасники вечора. До виконання колядок, щедрівок та українських народних танців приєдналися всі учасники дійства. Захід пройшов цікаво і змістовно.

Різдво — перше з новорічних свят, воно має давню історію і як свято народження Всесвіту відзначалось ще у часи, віддалені від нас не одним тисячоліттям.

Для приготування святкової вечері бралось 12 полін, які були жертвою 12 сузір'ям зодіаку, готували 12 священних страв: кутю з медом, узвар, вареники, голубці, рибу, картоплю з товченим часником, горох з олією і часником, ячмінну кашу з олією або медом, пшоняну кашу, варену кукурудзу, пироги з маком, варені боби. Те, що до переліку страв включені зернові культури прадавнього походження, свідчить, що різдвяна вечеря — жертовна трапеза на честь Коляди. Цікаво, що 12 священних ночей творення Всесвіту теж відповідають кількості сузір'їв зодіаку, а те, що господар дому, за звичаєм, виходив на подвір'я і обертався на місці проти годинникової стрілки або обходив хату, прямо вказує на імітацію видимого руху сонця через сузір'я. На покуті ставили сніп жита або пшениці, що має кілька назв, а серед них Коляда (Сонце) та Дідух (Місяць). Напередодні свята або безпосередньо перед свят-вечерею вносили плуг і клали під святковий стіл або біля снопа. Цей плуг виконував важливу роль у наступному святі на Щедрий вечір.

З давніх давен молодь ходила колядувати відразу з-за столу. Хлопці ходили із звіздою, а дівчата - з ліхтариком.

У своїх колядках вони прославляли Ісуса Христа та Діву Марію, а потім бажали господарю та його родині здоров’я, щастя, добробуту., щедрого врожаю у наступному році та гарного приплоду домашньої худоби та птиці.

13 січня в День преподобної Маланки молодь збиралася щедрувати, водити козу. З козою щедрувальників впускали у хату, а дівчата ходили окремо і щедрували під вікном.

Різдвяні свята в Україні закінчувалися 19 січня святом Водохреща.